Танці -сенс мого життя

Танцювальне мистецтво. Чи кожен розуміє?

Танець - вид мистецтва, де художні образи створюються пластичними рухами людського тіла. В танці відображається емоційно-образний зміст музичних творів. Таке визначення подає нам тлумачний словник. Проте мені здається, що воно досить коротке і не розкриває усієї суті даного поняття. Адже танець - це певна енергетика, яку не описати простими словами, її потрібно відчути, щоб зрозуміти про що йдеться. Танець заворожує, він надає відчуття довершеності та самореалізації. А найголовніше - навіть якщо в тебе сьогодні все не виходить правильно, завтра буде краще, а післязавтра ти помітиш різницю й посміхнешся... Тому що твої зусилля не минають даремно.

Але чи кожен розуміє, що таке мистецтво танцю? Це ж не просто рухи під музику, це - яскравість, краса, захоплення, це - мова тіла, вираз музики і образу через жести і пластику. А ще це виснажливі тренування, біль у суглобах і м'язах і безкінечні повтори одних і тих самих рухів для того, щоб вони стали досконалими. Звісно, самі рухи можуть бути найрізноманітнішими: швидкими, ніжними, пристрасними, м'якими. Справжній танець подібний до вистави, до маленького життя, яке проживаєш під музику. Легкість музичного супроводу і мелодія, яка відгукується в твоїй душі, запалює в тобі вогонь, справжнє задоволення, і ти починаєш передавати сенс музики в своїх руках...

Отже, танець - це відчуття гармонії й блаженства, легкості і щастя. Він піднімає життєвий тонус. У ньому є все: класичне благородство (бальні танці), динаміка, ритм і стиль (клубні танці), загадковість і м'якість (східні танці), самовдосконалення, самопізнання (йога).

А тепер розглянемо танець з точки зору народознавства. Це один з найдавніших видів народної творчості, що виявляється в ритмічних рухах під музику чи спів. Можна лише здогадуватися, що перші танці виникли як прояв емоційних вражень від навколишнього світу. Танцювальні рухи розвивалися також і внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше - жестів, що відображали певні трудові процеси (наприклад, деякі хороводи). Слід розрізняти фольклорний і сценічний танці. Фольклорні танці - це народні танці, які побутують в своєму природному середовищі і мають певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми тощо. Сценічний танець, поставлений в професійному або самодіяльному колективі для показу на сцені, може бути українським, але вже не є народним. Безперечно, що українська фольклорна хореографія завжди була тим невичерпним джерелом, яке живило професійне мистецтво.

В усій своїй сукупності танець - вияв життєрадісного характеру народу, його оптимізму, дотепності й веселості, що є яскравим показником його духовної сили. Танець прикрашає веселощі, відпочинок і дозвілля, загострює відчуття насолоди ними, розбуджує сили молодості, гуртує людей, особливо молодь, виховує в неї благородні почуття дружби, взаємоповаги та здорову мораль. В усі часи мистецтво танцю значило дуже багато. Воно ніби виводило з густого туману на широкі сонячні простори. Танець є одним з освіжаючих подихів широкого і вільного світу свободи, тому він здавна і користується такою любов'ю народу.

Для мене танець - це дещо, що змушує мислити, думати душею, а не головою. Бо не марно безліч людей присвячували йому все своє життя, витрачали на нього свій час та здоров'я... Часи змінюються, а танець залишається з нами назавжди!..